До нас, на Броварщину

 
У переказі, записаному від Євдокії Дідусь, розповідається: "Був землетрус і наплив піску і мулу, який знищив город Чан. Після землетрусу жив в Києві король, і держав в тюрмі 6 чоловік. А ключником був Треба, який і випустив їх. Забрались вони в глухе місце, що лісом поросло, і там оселились. Коли король помер, то забрали вони з Києва і свої сім'ї. До них стали прибувать люди і поставили маленьку церкву. Прізвища гіершопоселенців були: Хромець, Шуляк, Кривенко, Корнійко, Мельниченко, Дідусь і Треба. Найстарішим серед них був Дідусь".



Виникли татарська версія і версія про особливу семиполківську вишивку: "сім пілок" — сім візерунків. За іншою версією, в заплаві річечки Пилявки-ІІоловиці можна нарахувати сім полів, підвищень- вододілів болотистої долини, на яких розкинулось село. Це знову традиція числа сім, міста-поселення на семи горах (Київ, Париж, Рим). Жителі деяких навколишніх сіл вимовляють нгізву села як Симилілки.