Та Й традиції скотарства були різні. На лівому заплавному березі, за переказами,
випасали тільки велику рогату худобу. Де традиції степового скотарства. На
правому березі сформувалася в давнину традиція лісового та лугового випасу
свиней. Така ^відмінність промислу жителів Свиноїд стала характерною. Її і
покладено в основу назви села.
Найдавніші письмові українські джерела про наш край, які дійшли до нас, описують
події, пов'язані з селом Свиноїди. Це судові справи за володіння свиноїдськими
землями між остерським боярином Семеном Рожи- новським і київськими
монастирями.1 Цим документам більше 400 років, і написані вони тодішньою
українською мовою. Зберігаються ці справи в інституті рукописів ПАНУ, інших
державних архівах. Ще з 1569 р. Свиноїди відомі як цінне і давнє володіння
Видубицького монастиря. А у 1576 р. Семен Рожиновський робить наїзд на спірні
церковні землі, виправдовуючись тим, що не встановлено точних кордонів
монастирських земель і його власних володінь.