До нас, на Броварщину

 
Та в останні роки село розбудувалося. Місцеве господарство працювало стабільно. Цей прогрес пов'язують з іменем місцевого жителя і багатолітнього керівника місцевого господарства Петра Волохи. Кажуть, що і місцеву церкву, збудовану ще в 1884 р. поміщиком Чорнечею, яка і сьогодні прикрашає центр села, збережено завдяки цій людині. Багато керівників бачив наш район, броварські села, але в пам'яті людей збереглися справи небагатьох із них. Час чекає на нових подвижників.



У посаді довкола гори місцеві жителі возили возами людські кості. Поховання були сімейні, по 5—6 чоловік, дитячі й дорослі, без домовин, загорнуті в якісь тканини. Це сліди якоїсь катастрофи, можливо середньовічного мору в післятатарські часи, судячи з нетрадиційності поховання в середині культурного шару. Чи то сліди якоїсь із татарських навал?