У переказі, записаному від Євдокії Дідусь, розповідається: "Був землетрус і
наплив піску і мулу, який знищив город Чан. Після землетрусу жив в Києві король,
і держав в тюрмі 6 чоловік. А ключником був Треба, який і випустив їх. Забрались
вони в глухе місце, що лісом поросло, і там оселились. Коли король помер, то
забрали вони з Києва і свої сім'ї. До них стали прибувать люди і поставили
маленьку церкву. Прізвища гіершопоселенців були: Хромець, Шуляк, Кривенко,
Корнійко, Мельниченко, Дідусь і Треба. Найстарішим серед них був Дідусь".
У російському гербовнику родина князів Хованських була першим номером всього
російського дворянства. Хованські — пряме потомство легендарного Рюрика. Про цю
родину Мусоргський написав оперу "Хованщина". Князь Хованський служив генерал-
майором під час. війни 1812 р., був кавалером ордена Святого Георгія за битву
під Лейпцигом. Пізніше, як член Державної Ради, він дістає у власність обширні
казенні землі на Остерщині.