Селились тут на монастирських землях, ставали монастирськими людьми.
Монастирські люди займалися, як і скрізь у ті часи в нашому краї, лісовим
промислом. Назва сільського кутка Дьогтярина є свідченням про цей промисел в
урочищі, де росли березові ліси. Монастирські промисли були тут досить значними,
бо Требухів стає одним із найбільших сіл. До монастирських людей підселяються і
козаки з хутора бориспільського сотника. Село стає монастирсько-козацьким.
Катастрофічна повінь 1845 р. негативно позначилася на економічному розвитку
майже всіх деснянських сіл. За переписом 1858 р., деснянські села за кількістю
жителів значно поступаються землеробським сухопутним селам. У нових Свиноїдах
налічувалось лише 40 дворів і 206 казенних селян.