У кінці 19 ст. на кошти Чернігівського земства відомий російський інженер
Жилинський проводить осушення трубізької заплави для покращення сінокосів.
Вручну копались кілометрові канави, щоб не порушувати природного стоку води.
Жилинський був відомим інженером-меліоратором з осушення Полісся і боліт
Барабинського степу в Сибіру.
Світильнівське городище було засновано на відносно високому березі, який місцеві
жителі називають ще Горою. Саме слово "городище" означає поселення на горі, а
град загороджене, укріплене місце.