Селились тут на монастирських землях, ставали монастирськими людьми.
Монастирські люди займалися, як і скрізь у ті часи в нашому краї, лісовим
промислом. Назва сільського кутка Дьогтярина є свідченням про цей промисел в
урочищі, де росли березові ліси. Монастирські промисли були тут досить значними,
бо Требухів стає одним із найбільших сіл. До монастирських людей підселяються і
козаки з хутора бориспільського сотника. Село стає монастирсько-козацьким.
Традиційне заняття сільського населення в давнину — рибальство і розведення
свиней. Свиней випасали в ближніх дібровах, на деснянських островах, часто
годували рибою. Від того давнього промислу село і дістало свою назву — Свиноїди.
Та ця давня назва-кличка села могла виникнути тільки за наявності поблизу
поселення людей, які не їли свинини. Такі традиції характерні для східних
степових народів, які м'ясо свині вважають нечистим.