У 1581 р. село належить монастирю Святої Софії, і в 1583 р. син Рожиновського
Іван грабує володіння Софійського монастиря. У 1605 р. київський митрополит
Потій скаржиться па захоплення церковних володінь у с. Свиноїди Юрієм
Рожиновським.2 Мова йде про церковні землі в урочищі Ховмиця над Десною. Близько
1615 р. свиноїдські землі переходять до Києво-Печерської лаври, а ще пізніше
знову повертаються до володінь Видубицького монастиря. Але вічні суперечки за
свиноїдські землі не було припинено. Земельні суперечки із свиноїдцями ведуть і
в наступному столітті літківські міщани, а за ліси — димерські казенні люди.
Культ скіфського оленя, "бійня"-капигце, мисливці-жерці, які за требухою
жертовного оленя віщують майбутнє, язичницька церква з півмісяцем, яка
провалилася під землю, і стало там озеро Горочани. Найбільш легендарне місце в
Требухові — це Горочани. Точний опис урочища Горочани подається в давньому
переказі: "Було поле, посеред поля — озеро, а на ньому острів. Там поселився
чоловік, і звали його Требушок."