У Соболівці тепер майже немає малих дітей. Пішли з села молоді люди, здатні на
кохання, продовження роду. Споконвіків це романтичне почуття бриніло в повітрі
над чарівною річкою любові Любичем. Тепер немає в Соболівці красивих деснянських
дівчат, вони поїхали до великих міст. Не чує вже швидка Любич палких освідчень у
коханні, не вигойдує на своїх хвилях білоголових і чорнявих соболівс.ьких дітей.
Та люблять її відданою любов'ю соболівці — люди, яким судилося тут народитись,
жити, бути нещасними і щасливими, звідси відійти в інші світи…
Дмитро Гамалій наводить такі дані: "1628 рік. Плоске на Руді, 4 убогих дими."1
Та це не перша згадка про Плоске. 1624 р. княжна Мар'яна Корецька судиться за
броварські грунти з монахами. У судових матеріалах згадується і Плоске.
Заселення Плоского датує і запис того ж 1624 р.: княжна Корецька осадила людей
димерських на сво'ім грунті.2