До нас, на Броварщину

 
Броварщина — давній рибаль­ський край. Колись тут було море риби, а зараз уже немає. Соболівські околиці були багаті на рибні озера і річки. Ще в 1831 р. О. Шафонський писав, що Дніпро і Десна за рибними запасами не поступаються Волзі й Уралу, "а навесні й осетра доволі!"1 Час, коли жив легендарний Соболь, точно встановити неможливо, але це ім'я свідчить про його с.іверське походження. Соболь — досить поширена в районі власна назва — дід Соболь з Пухівки, гоголівський сотник Соболь, урочище Соболева гора, димерська вулиця Соболівка. Серед Київських жителів 20-х рр. 17 ст. згадується Спиридон Соболь — слуга митрополита Петра Могили, відомий друкар Печерс.ької лаври. У ті часи Соболівка належала до лаврських земель.2



У 1939 р. колгосп бере участь у ВДНГ, а голова колгоспу Ю.Я. Бабич одержує золоту медаль і премію (мотоцикл) за вирощування високих врожаїв картоплі (180 ц/га) і полуниць.'1 У 1940 р. врожаї були ще вищі: зерна — 16 ц/га, картоплі — 210 ц/га, цукрових буряків – 362 ц/га, капусти — 612 ц/га, огірків – 180 ц/га, цибулі — 185 ц/га. Тут були найбільші в районі надої молока на корову — 2528 літрів/ Навіть на нинішній час це непогані результати. Але ці рекорди колгоспно- соціалістичної економіки у 2- 3 рази нижчі від європейських стандартів.