Броварщина — давній рибальський край. Колись тут було море риби, а зараз уже
немає. Соболівські околиці були багаті на рибні озера і річки. Ще в 1831 р. О.
Шафонський писав, що Дніпро і Десна за рибними запасами не поступаються Волзі й
Уралу, "а навесні й осетра доволі!"1 Час, коли жив легендарний Соболь, точно
встановити неможливо, але це ім'я свідчить про його с.іверське походження.
Соболь — досить поширена в районі власна назва — дід Соболь з Пухівки,
гоголівський сотник Соболь, урочище Соболева гора, димерська вулиця Соболівка.
Серед Київських жителів 20-х рр. 17 ст. згадується Спиридон Соболь — слуга
митрополита Петра Могили, відомий друкар Печерс.ької лаври. У ті часи Соболівка
належала до лаврських земель.2
У 1939 р. колгосп бере участь у ВДНГ, а голова колгоспу Ю.Я. Бабич одержує
золоту медаль і премію (мотоцикл) за вирощування високих врожаїв картоплі (180
ц/га) і полуниць.'1 У 1940 р. врожаї були ще вищі: зерна — 16 ц/га, картоплі —
210 ц/га, цукрових буряків – 362 ц/га, капусти — 612 ц/га, огірків – 180 ц/га,
цибулі — 185 ц/га. Тут були найбільші в районі надої молока на корову — 2528
літрів/ Навіть на нинішній час це непогані результати. Але ці рекорди колгоспно-
соціалістичної економіки у 2- 3 рази нижчі від європейських стандартів.