Напередодні революції село жило небагато, але селянські господарства мали
рівномірні достатки. На один двір припадало по дві десятини землі. Найбільшим
землевласником був місцевий священик Галаган. Він мав 70 десятин, але то були
землі не особисті, а церковні. Землі не вистачало, і требухівці йшли в Таврію,
до німців-колоністів на заробітки.
Із 1880 р. село стає волосним містечком з підпорядкуванням 12 сіл. У словнику
Брокгауза і Ефрона читаємо: "Семиполки — містечко Остерського повіту на
Києво-Петербурзькому шосе, поселення дотатарських часів. Є залишки високого
круглого валу і глибокого рову, а також водойми, викопаної татарами, які
приступом брали цей град. Жителів — 2733. Ярмарок — 6. Земська школа, сільська
бібліотека."