За переказом, усіх жінок і дітей татари вивели до ближнього лісу, до лісового
озера і там різали дітей на очах у матерів, а щоб не було чути людських криків,
били у великий барабан. Озеро з того часу і зветься Червивим. Чи то від пролитої
крові — Червене, чи то від людських трупів — Червиве. У довготривалій обороні
загинуло чоловіче населення, і тому татари помстилися, за своєю традицією, на
жінках і дітях.
У вересні 1941 р. в хаті лісника залишили пораненого командира зведеного загону
моряків Дніпровської військової флотилії, того загону, який згадують і в
Світильному, і в Гоголеві, і в Русанові. Відомо, що командиром загону був майор
Добржинський, за свідченням місцевих жителів, родом із Кавказу. Ллє точно його
ім'я не встановлено. Безіменні останки з матроських могил з околиць Травня
переноховано в 1975 р. в братській могилі села Русанова.