Село і зараз як на острові, тому жителів села називають жартома "японцями".
Околиці села омивають заплавні річки — Красна Лука, Подомірна, Хмелиця. Сільські
кутки — Вигін, Шлях, ГІісок, Подомірна. На схід від села урочища Горби, Хмелиця,
Горохов'є, Броди, Пасіки, Великі і Малі Ольшани. На південь — Ведмедик,
Осокорник. За Десною, де печище Старого села, — дуже давнє урочище Солов'ївка
(ліс і річка), річка Кобилка.
До початку 17 ст. ці землі належали княжицьким власникам і київським монастирям.
У 1634 р. Данилович, родовитий руський шляхтич, володар Борисполя і Одеського
замку на Волині, засновує тут поселення.'1 На місці спаленого в давнину села
Вольниця стояло дві хати і два городи. Це відродження Требухова в середні віки.
Важко знайти достеменні витоки Требухова, але зрозуміло, що виник він значно
раніше 17 ст. Адже й сусіднє сусло Дударків, яке теж належало до Остерського
повіту, відоме за письмовими джерелами від 1615 р. ("Грицько з Дударкова"). '