У переказі розповідається: "Не було товариств, а були цехи з отаманами. В
отамана був сундук з грошима. Був молодий (до 40 років) і старий цех. В храм
варили мед і продавали на вигонах. Похорон робив цех".5
Новостворена слобода не успадкувала назви від давніх урочищ-поселень, а дістала
третю назву — Трибухов. Це не відповідає усталеним традиціям, хіба що існувало
ще й третє урочище — Требухов, від особистого імені Треба. Відоме й четверте
урочище-поселения — Вольниця.