У 1858 р. тут уже 98 дворів, а 1897 р. – 213 дворів і 1100 душ населення. Але
розвиток села не такий бурхливий, як сусідніх сіл, бо основні дороги того часу
обійшли село. У 1885 — 1890 рр. переселилася в Казахстан майже третина населення
Плоского — 60 сімей. Чи виникло там друге Плоске, чи пам'ятають його жителі наше
і своє Плоске?
Мабуть, 1508 р. — час поселення в урочищі Іваничі. Зараз такого топоніма на
території села вже немає, зате збереглися схожі з ним місцеві прізвища Іваненко,
Іваницький. Після розорення Києва татарами Менглі-Гірея в 1482 р. литовці звезли
до Києва на відбудову замку до 20 тисяч людей. Очевидно, це й був час ключника
Треби. Серед втікачів і Іван, засновник Іваничів, і Сергій Глуховс.ький, і
ключник Треба. Втікачі могли бути родом із-за Дніпра, з білоруських земель.
Форма назви села Іваничі схожа на задніпровську традицію (Літковичі). Ще й
донині село Требухів виділяється специфічним своїм діалектом: "кунь", "вул",
"пул"… — це ознаки поліського північноукраїнського діалекту.