Родовиті Дарагани, Хованські, Алфер'єви, Половцеви жили в селі, їх ховали на
цвинтарі коло церкви. Церква була з трьома банями, з золотими маківками, покрита
залізом, пофарбованим у зелений колір. Було тут три приходи, багаті царські
позолочені ворота. Особливо гордилися церковники дзвонами, привезеними аж із
Брянська. Вони були з домі піком срібла і давали чудовий передзвін.
Семиполки і "прочие маетности" належали Лопухіну, київському коменданту. А з
1728 р. до 1753 р. — це володіння переяславського коменданта, кавалергарда
Хераскова.5 З цієї родини походить і Михайло Матвійович Херасков — випускник
Переяславського колегіуму, письменник, поет, ректор Московського університету.
Від братів Матвія і Михайла Хераскових, синів коменданта, ці землі за купчою
переходять до київського полковника Юхима Дарагана, пізніше до його сина Василя
і далі до Катерини Галаган. Українські дворянські роди Дараганів, Ґалаґанів
добре відомі.