Стратегічне будівництво першокласної трансєвропейської дороги від Балтики до
Чорного моря активізувалося після поразки Російської імперії в Кримській війні.
Будувалась дорога традиційно. Виймали чорний мул до глини, засипали сірою і
червоною глиною. На глину клали бутове каміння, а по боках дороги — дубові
плахи, щоб дорога не розсувалась. Дорогу, викладену бутовим камінням, місцеві
жителі назвали "гарбузовою". Завершили будувати дорогу в 1861 р. Коли будувалось
Санкт-Иетербурзьке шосе, серед грабарів був і димерчанин Скиба, який при
будівництві мав сторожку і в ній жив.
До початку 17 ст. ці землі належали княжицьким власникам і київським монастирям.
У 1634 р. Данилович, родовитий руський шляхтич, володар Борисполя і Одеського
замку на Волині, засновує тут поселення.'1 На місці спаленого в давнину села
Вольниця стояло дві хати і два городи. Це відродження Требухова в середні віки.
Важко знайти достеменні витоки Требухова, але зрозуміло, що виник він значно
раніше 17 ст. Адже й сусіднє сусло Дударків, яке теж належало до Остерського
повіту, відоме за письмовими джерелами від 1615 р. ("Грицько з Дударкова"). '