До нас, на Броварщину

 
Монастирські селяни трсбухівської вотчини платили хлібний податок за землю, за пасовиська, за вінчання в церкві, за переїзд через монастирські річки, за помол у млині. А ще платили подушну подать і подать державі па утримання війська. Та загалом монастирські повинності не були дуже обтяжливі, і село росло й розвивалось. У 1737 р. тут було 77 монастирських дворів і 20 козацьких, 799 душ населення.1"



За чиїмось диявольським задумом у шестидесяті роки 20 ст. цвинтар спотворено траншеями, і останки князів, генералів, панів, козаків та селян викинуто на сміття. І так було не тільки в Семиполках. На місці некрополів будувати господарські будівлі. Може, хоч наші розумніші потомки поставлять на місці 200-літнього цвинтаря пам'ятний хрест?