До нас, на Броварщину

 
Нечуровку заселили потомки давньоруських монахів. Василенківку, що на Оболоні коло Татарського озера, заселили переселенці з-за Дніпра. Очевидно, це сталося ще в 14 ст. за князя Половця-Рожиновського, бо в його родових землях біля Фастова спостерігається ареал поширення прізвища Василенко. Це підтверджують і сімейні перекази. Деркачівка — козацьке поселення серед ліз і боліт, де жили птахи-деркачі.



Очевидно, ця катастрофа і перервала розвиток Світильного. Забули тоді люди свої святині — легенди, пісні, казки. Хоч люди тут жили здавна, про що свідчать знайдені в цих місцях кам'яні сокири і інші предмети давнього часу, але язичницькі перекази не збереглися. До нас дійшов лише переказ про церкву з людьми, які провалились крізь землю в урочищі Постови- товому, і аналогічний переказ про якусь царицю, яка закляла поселення і затопила його в трясовині в Западній долині.