До нас, на Броварщину

 
Напередодні революції село жило небагато, але селянські господарства мали рівномірні достатки. На один двір припадало по дві десятини землі. Найбільшим землевласником був місцевий священик Галаган. Він мав 70 десятин, але то були землі не особисті, а церковні. Землі не вистачало, і требухівці йшли в Таврію, до німців-колоністів на заробітки.



На краю села над дорогою кілька хрестів, кілька могил 1933 р. Три могили пухівчан Вис.оцьких — то все, що залишилося від семиполківської комуни.