Не раз скакав конем із Києва до Чернігова по цій дорозі князь Володимир Мономах
за один день, тут міняв він стомлених коней. Це давній прообраз пізнішої
поштової дороги, її давноруський варіант. Село знаходилося на відстані денного
переходу війська або купецького каравану від Києва. Місцевий фольклор зберіг
назву Когіецького (купецького) колодязя і озера Обузного (Обозного), де ночували
обози і де сукали на нічний випас коней у долині Сукач. Ця дорога мала місцеву
назву Дукова (королівська) дорога.
Польські хроніки 1622 р. згадують городище Світильне в Остерських землях.
Світильне, як і Бобрик та Рудня, належить Степану Аксаку/ Всі ці села мають
переважно козацьке населення.