У посаді довкола гори місцеві жителі возили возами людські кості. Поховання були
сімейні, по 5—6 чоловік, дитячі й дорослі, без домовин, загорнуті в якісь
тканини. Це сліди якоїсь катастрофи, можливо середньовічного мору в
післятатарські часи, судячи з нетрадиційності поховання в середині культурного
шару. Чи то сліди якоїсь із татарських навал?
Завершення будівництва дороги, скасування кріпосного права і смерть Тараса
Шевченка – усі ці події відбулися в 1861 р. Труну з тілом поета вже везли
обочиною цієї дороги, щоб не так трясло.