Не всі плосківські землі належали церкві. Частина їх була у власності родини
київських сотників Гудимів-Левковичш, які ведуть початки свого дворянства з 1685
р. Засновник роду Петро Левкович мав у цих краях хутір Рудню Левківську.
Можливо, не Рудковий хутір, згадуваний у польській люстрації 1636 р. А вже в
1760 — 1762 pp. була у сотника Михайла Гудими у Плоскому винокурня, яка мала 6
котлів і давала 1200 відер горілки на рік.
Найстаріше історичне село трубізького регіону і всього "князівства Бровар" —
Світильне. Це сторожова кріпос.ть на рубежі, сіверська столиця на березі Трубежа.
Місцева приказка говорить: "Світильново, Заворичі, Бервиці, Мокрець — і світу
кінець". Так виражалась єдність броварської етнічної території. Уже там, за
Трубежем, починались густі і величезні болотисті басансько-остерські нетрі.