Монастирські селяни трсбухівської вотчини платили хлібний податок за землю, за
пасовиська, за вінчання в церкві, за переїзд через монастирські річки, за помол
у млині. А ще платили подушну подать і подать державі па утримання війська. Та
загалом монастирські повинності не були дуже обтяжливі, і село росло й
розвивалось. У 1737 р. тут було 77 монастирських дворів і 20 козацьких, 799 душ
населення.1"
У околицях хутора привертає увагу Випіепська дорога, що пролягла давно в напрямі
Димерки, на Старий шлях, повз озерце Л узки. Випіепська дорога — залишок
древньої дороги, що йшла* по вершинах, підвищених місцях від київських переправ.
Можливо, це історичний напрям Басанської дороги, Бакаївського шляху. Серед інших
топонімів — Половкове озеро, Зайцева долина, Кумині долини, Дюлюрків ліс.