Та й традиції скотарства були різні. На лівому заплавному березі, за переказами,
випасали тільки велику рогату худобу. Це традиції степового скотарства. На
правому березі сформувалася в давнину традиція лісового та лугового випасу
свиней. Така відмінність промислу жителів Свиноїд стала характерною. Її і
покладено в основу назви села.
У посаді довкола гори місцеві жителі возили возами людські кості. Поховання були
сімейні, по 5—6 чоловік, дитячі й дорослі, без домовин, загорнуті в якісь
тканини. Це сліди якоїсь катастрофи, можливо середньовічного мору в
післятатарські часи, судячи з нетрадиційності поховання в середині культурного
шару. Чи то сліди якоїсь із татарських навал?