Максимович у 1801 р. подає таку довідку: "Семиполки — село Чернігівської
губернії, від Києва — 46 верст. Лежить при струмках Пилявці і Татарці, над
болотом Сиволож. Належить Києво-Печерській лаврі. В ньому церква Святої Трійці.
190 дворів, землі піщані, частково чорноземні".7
Стратегічне будівництво першокласної трансєвропейської дороги від Балтики до
Чорного моря активізувалося після поразки Російської імперії в Кримській війні.
Будувалась дорога традиційно. Виймали чорний мул до глини, засипали сірою і
червоною глиною. На глину клали бутове каміння, а по боках дороги — дубові
плахи, щоб дорога не розсувалась. Дорогу, викладену бутовим камінням, місцеві
жителі назвали "гарбузовою". Завершили будувати дорогу в 1861 р. Коли будувалось
Санкт-Иетербурзьке шосе, серед грабарів був і димерчанин Скиба, який при
будівництві мав сторожку і в ній жив.