Саме до татарських часів належить і поширений переказ про походження назви села:
тут зупинилося сім татарських загонів, які Русь називала по-своєму — полками.
Ймовірно, що полк відповідає татарській тьмі. Отже, татар було 70 тисяч,
напевне, чоловік, а не воїнів, бо татари йшли в похід сім'ями.
Доля сотницького колгоспу досить незвичайна. Засновник нового хутора, пізніше
голова колгоспу, Юхим Бабич у 1914 р. потрапив до німецького полону. Повернувся
вже 1920 р. з дружиною-німкенею з наміром "зробити хутір". Забирав з собою
майстрів — теслів, ковалів та інших. Зробив на хуторі січкарню, олійницю, млин,
крупорушку, вітряк. Жінки їхали на хутір неохоче, говорили: "Нема церкви, не
підемо."