Та Й традиції скотарства були різні. На лівому заплавному березі, за переказами,
випасали тільки велику рогату худобу. Де традиції степового скотарства. На
правому березі сформувалася в давнину традиція лісового та лугового випасу
свиней. Така ^відмінність промислу жителів Свиноїд стала характерною. Її і
покладено в основу назви села.
Перша письмова згадка про Світильне відома від 1362 р. Коли всі землі від Десни
до Трубежа, від Рожнів до Світильного переходять у- власність князя Юрія
Івановича Половця.1 Після татарської навали не пройшло і ста років, як Світильне
піднялося з руїн. Місцеве населення врятувалося в трубізьких болотах і лісах.