Можна сказати, що маємо справу з найбільш давнім автохтонним слов'янським
населенням, яке зберігало залишки можливо ще трипільської традиції
господарювання.
Хоч постійного хутора тут і не було, але в цій місцевості добре збережено
пам'ять про Шевченкову Катерину. Місцеві жителі стверджують, що саме біля святої
кринички вона відпочивала. Чи не в місцевому шинку купила вона медяник? Ліс,
хата лісника, свята криничка, неподалік Глибока долина… Димерський переказ про
хлопчика на постоялому дворі… Чи не в цих краях сталася трагедія Шевченкової
героїні?