За ревізією 1784 р., в козацькому Плоскому стояло 5С хат, у яких жили 262 душі.
Діяла в Плоскому і давня церква, бо в Київській академії ще в 1764 р. вчився син
священика з Плоского Лаврентій Мензеховський ("превосходно изрядного успеха").
У голодомор загинуло 86 соболівців. Це слабші. Решта пухли, голодували, але
вижили. Та той страшний голод залишив слід на все їхнє життя. Під час війни
загинуло ще 38 жителів Соболівки. За 11 років першої і другої світової та
громадянської воєн село втратило менше своїх людей, ніж за 5 голодних місяців
1933 р. Село стало хутором. Голодомор був страшніший за найстрашнішу війну.
Соболівка — поки що єдине село району, де з ініціативи місцевих жителів
встановлено, пам'ятник невинним жертвам штучного голодомору. Велика заслуга в
цьому Василя Онопрієнка.