Не всі плосківські землі належали церкві. Частина їх була у власності родини
київських сотників Гудимів-Левковичш, які ведуть початки свого дворянства з 1685
р. Засновник роду Петро Левкович мав у цих краях хутір Рудню Левківську.
Можливо, не Рудковий хутір, згадуваний у польській люстрації 1636 р. А вже в
1760 — 1762 pp. була у сотника Михайла Гудими у Плоскому винокурня, яка мала 6
котлів і давала 1200 відер горілки на рік.
Дмитро Гамалій наводить такі дані: "1628 рік. Плоске на Руді, 4 убогих дими."1
Та це не перша згадка про Плоске. 1624 р. княжна Мар'яна Корецька судиться за
броварські грунти з монахами. У судових матеріалах згадується і Плоске.
Заселення Плоского датує і запис того ж 1624 р.: княжна Корецька осадила людей
димерських на сво'ім грунті.2