Село виникло в урочищі понад берегом річечки Стариці, на горбку серед боліт
Плави, Семенового, Пузирьового, Романового. У цьому місці в давнину стояв хутір
сотника. Йому належали й навколишні землі над річкою. Тут була левада сотника,
пізніше вигін, росли дуби, гай. Це був борис.иільський сотник, а не
гоголівський, бо хоч Гоголів і розташований недалеко за болотистою долиною річки
Рудки-Красилівки-Сгариці, але заселення требухівських земель, згідно з
письмовими джерелами, велося власниками Борисполя. А сам Требухів належав до
Бориспільської сотні. У документах бориспільського магістрату в лютому 1662 р.
записано: "Бориспільський полковник Григорій Гаркуша забрав хутір у Требухові,
що залишився після смерті Кирика, його жінки і синів, замовив упокой у отця
Симеона, священика требуховського, на чотири душі умертвенних, забрав
кириковський кгрунт".2
Світильне у середньовічні часи стояло при торговій дорозі з Києва на Басань. У
Світильному була переправа через Трубіж, ходив паром, там і сьогодні сільська
вулиця називається Перевіз. Цій вулиці щонайменше 500 років. Далі давня дорога
йшла за Трубіж, лісовою дорогою понад річечкою Басанкою, до Басані, Ярославки і
далі старим торговим шляхом. Цією дорогою не раз ішли княжі дружини на Ніжин і
Всеволож.