Родовиті Дарагани, Хованські, Алфер'єви, Половцеви жили в селі, їх ховали на
цвинтарі коло церкви. Церква була з трьома банями, з золотими маківками, покрита
залізом, пофарбованим у зелений колір. Було тут три приходи, багаті царські
позолочені ворота. Особливо гордилися церковники дзвонами, привезеними аж із
Брянська. Вони були з домі піком срібла і давали чудовий передзвін.
Новостворена слобода не успадкувала назви від давніх урочищ-поселень, а дістала
третю назву — Трибухов. Це не відповідає усталеним традиціям, хіба що існувало
ще й третє урочище — Требухов, від особистого імені Треба. Відоме й четверте
урочище-поселения — Вольниця.