У 1581 р. село належить монастирю Святої Софії, і в 1583 р. син Рожиновського
Іван грабує володіння Софійського монастиря. У 1605 р. київський митрополит
Потій скаржиться па захоплення церковних володінь у с. Свиноїди Юрієм
Рожиновським.2 Мова йде про церковні землі в урочищі Ховмиця над Десною. Близько
1615 р. свиноїдські землі переходять до Києво-Печерської лаври, а ще пізніше
знову повертаються до володінь Видубицького монастиря. Але вічні суперечки за
свиноїдські землі не було припинено. Земельні суперечки із свиноїдцями ведуть і
в наступному столітті літківські міщани, а за ліси — димерські казенні люди.
Про родину 'Ганських, "яким багато сіл і хуторів, земель подарував цар Петро",
ходили легенди. Одну з них у 1862 р. опублікував у журналі "Основа" Митро
Олсльковнч. Тут же вміщено і оповідь "Проскурка", записану в с. Калита від
козака Федора Сгоренка Михайлом Александровичем. Це і є справжнє ім'я
письменника Митра Олельковича. Пізніше, в часи кріпосного права, Свиноїди
належать Антону 'Ганському.