Син Петра Половцева Андрій, поручик кавалергардського Його величності полку,
пішовши у відставку, створює в селі на п'яти тисячах десятин землі зразкову
економію з молочною фермою, продукція якої вивозилася до Києва. Своєму
управляючому Радзевичу він платить 300 крб. на рік, а економці Горецькій — 400
крб. Шість дівчат-служниць отримують по ЗО крб. на рік.
Із 1880 р. село стає волосним містечком з підпорядкуванням 12 сіл. У словнику
Брокгауза і Ефрона читаємо: "Семиполки — містечко Остерського повіту на
Києво-Петербурзькому шосе, поселення дотатарських часів. Є залишки високого
круглого валу і глибокого рову, а також водойми, викопаної татарами, які
приступом брали цей град. Жителів — 2733. Ярмарок — 6. Земська школа, сільська
бібліотека."