До нас, на Броварщину

 
Перша письмова згадка про Світильне відома від 1362 р. Коли всі землі від Десни до Трубежа, від Рожнів до Світильного переходять у- власність князя Юрія Івановича Половця.1 Після татарської навали не пройшло і ста років, як Світильне піднялося з руїн. Місцеве населення врятувалося в трубізьких болотах і лісах.



Стратегічне будівництво першо­класної трансєвропейської дороги від Балтики до Чорного моря активізу­валося після поразки Російської імперії в Кримській війні. Будувалась дорога традиційно. Виймали чорний мул до глини, засипали сірою і червоною глиною. На глину клали бутове каміння, а по боках дороги — дубові плахи, щоб дорога не розсувалась. Дорогу, викладену бутовим камінням, місцеві жителі назвали "гарбузовою". Завершили будувати дорогу в 1861 р. Коли будувалось Санкт-Иетербурзьке шосе, серед грабарів був і димерчанин Скиба, який при будівництві мав сторожку і в ній жив.