До нас, на Броварщину

 
Не всі плосківські землі належали церкві. Частина їх була у власності родини київських сотників Гудимів-Левковичш, які ведуть початки свого дворянства з 1685 р. Засновник роду Петро Левкович мав у цих краях хутір Рудню Левківську. Можливо, не Рудковий хутір, згадуваний у польській люстрації 1636 р. А вже в 1760 — 1762 pp. була у сотника Михайла Гудими у Плоскому винокурня, яка мала 6 котлів і давала 1200 відер горілки на рік.



Наші невеликі села часто називають хуторами, бо вони таки були колись хуторами. Та офіційний їхній статує — село. Переможець — село однієї вулиці. Його назва походить від назви одно­йменного колгоспу. В радянські часи створювалася нова географія, давні назви сіл замінювались назвами колгоспів. Людей привчали до всіляких жовтнів, травнів, куйбишевих, леніних, Сталіних. Районні газети рябіли цими назвами, а не традиційними назвами сіл. Великі села зберегли свої вікові імена, а малі їх втратили.