До нас, на Броварщину

 

Після зникнення системи доріг княжих часів через ці місця проходить Старий шлях із Димерки на Броварі, стара поштова дорога. У різні часи тут стояли поодинокі хати, лісові казарми, шинок, свята криниця. Шлях розділяв зазимські і красилівс.ькі землі. Нова дорога — побудоване в 1861 р. Санкт-ТІетербурзьке шосе — минула це місце, бо йшла прямо через ліс. Старий же шлях має свою історію. Цим шляхом не раз їхав Тарас. Шевченко, їхали царі. Йшли богомольці з усіх усюд до Печерської лаври. Саме тут вони зупинялися біля кринички з святою водою. Поряд був шинок. За переказом, його бездітний власник закопав поблизу "кожу" золота. Ще в кінці 17 ст. у цих місцях, в урочищі




Саме при ній, на найвищому горбі — Михалевій горі — і було дотатарське поселення. Михаль був першим засновником поселення під горою, біля Лядського озера. Він мав спостережний пункт виглядку на горі. Під горою було ще одне озеро Печурине, а недалеко ще й озеро Курган, древні могилки. Михаль, можливо, був монахом-печурою і мав там коло лісу свою напівземлянку- печурку, скиток. ГІечура — одне з старовинних родових прізвищ, а