У переказі розповідається: "Не було товариств, а були цехи з отаманами. В
отамана був сундук з грошима. Був молодий (до 40 років) і старий цех. В храм
варили мед і продавали на вигонах. Похорон робив цех".5
Радкевич служив з 1868 р. в Рудні, а з 1895 р. законовчителем семиполківського
народного училища:'