Напередодні революції село жило небагато, але селянські господарства мали
рівномірні достатки. На один двір припадало по дві десятини землі. Найбільшим
землевласником був місцевий священик Галаган. Він мав 70 десятин, але то були
землі не особисті, а церковні. Землі не вистачало, і требухівці йшли в Таврію,
до німців-колоністів на заробітки.
Правічно до Зазим'я належали деснянський луг, бортний ліс і поля за лісом. Десь
тут криється загадка заснування Зимнього — Зазимнього — Зазим'я.2