Боннський був не простим шляхтичем, а намісником остерського старости, бо
щорічно отримував по 50 злотих з королівської казни. До шляхтича, очевидно,
почали підселятися козаки Сагайдачного, і трохи південніше дотатарського
поселення виникає слобода Семиполки. В козаччину за Остром уже починалися
московські землі, і московсько-української торгівлі майже не було, А от древня
дорога з Літок на Ніжин відроджується знову, знову обози по ній піднімають
пиляву. Там, де вона пересікалася з древньою Київською дорогою, і оселився
шляхтич. А вже вздовж дороги почали селитися й козаки, і Уланська дорога стала
центральною вулицею села. Пізніше тут виник цвинтар, збудували церкву, земську
школу.
Перша письмова згадка про Світильне відома від 1362 р. Коли всі землі від Десни
до Трубежа, від Рожнів до Світильного переходять у- власність князя Юрія
Івановича Половця.1 Після татарської навали не пройшло і ста років, як Світильне
піднялося з руїн. Місцеве населення врятувалося в трубізьких болотах і лісах.