Боннський був не простим шляхтичем, а намісником остерського старости, бо
щорічно отримував по 50 злотих з королівської казни. До шляхтича, очевидно,
почали підселятися козаки Сагайдачного, і трохи південніше дотатарського
поселення виникає слобода Семиполки. В козаччину за Остром уже починалися
московські землі, і московсько-української торгівлі майже не було, А от древня
дорога з Літок на Ніжин відроджується знову, знову обози по ній піднімають
пиляву. Там, де вона пересікалася з древньою Київською дорогою, і оселився
шляхтич. А вже вздовж дороги почали селитися й козаки, і Уланська дорога стала
центральною вулицею села. Пізніше тут виник цвинтар, збудували церкву, земську
школу.
Виникли татарська версія і версія про особливу семиполківську вишивку: "сім
пілок" — сім візерунків. За іншою версією, в заплаві річечки Пилявки-ІІоловиці
можна нарахувати сім полів, підвищень- вододілів болотистої долини, на яких
розкинулось село. Це знову традиція числа сім, міста-поселення на семи горах
(Київ, Париж, Рим). Жителі деяких навколишніх сіл вимовляють нгізву села як
Симилілки.