У вересні 1941 р. в хаті лісника залишили пораненого командира зведеного загону
моряків Дніпровської військової флотилії, того загону, який згадують і в
Світильному, і в Гоголеві, і в Русанові. Відомо, що командиром загону був майор
Добржинський, за свідченням місцевих жителів, родом із Кавказу. Ллє точно його
ім'я не встановлено. Безіменні останки з матроських могил з околиць Травня
переноховано в 1975 р. в братській могилі села Русанова.
В одному з поширених переказів розповідається, що в часи гетьмана Мазепи тут
вирубали ліси, щоб спостерігати за наближенням татар до Гоголева. Звідси і назва
— Плоске. Але в часи Мазепи татари вже не загрожували ні Плоскому, ні Гоголеву.
Плосківські ліси вирубані значно раніше, спочатку на будівельний ліс, а пізніше,
в часи Корецьких—Аксаків, на дьоготь, смолу, поташ. У річечці Смолянці часто
знаходили затонулі дубові колоди. Напевне, цей ліс сплавляли водою на лісопильні
Русанова, про які згадує Павло Алепський у 1(552 р. За іншим варіантом переказу,
в Гоголеві стояло військо, яке розчищало місцевість від лісу. Очевидно, це слід
козацького заселення Плоского.